Сокальщина - мистецька гра

Зустріч з мисткинею МАРІЄЮ САВЧИН

МИСТЕЦЬКА ГРА 

НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО СОКАЛЬЩИНИ

Мета:

• Узагальнити знання про види декоративно – прикладного мистецтва мистецтва, формувати вміння розрізняти їх;

• Створити композицію «Дерево життя»  за орнаментальними мотивами сокальських майстрів, враховуючи техніку виконання (вишивка-штампування, писанка-аплікації (витинанки), кераміка-розпису).

• Розвивати творчі здібності учнів, художній смак, зорову та емоційну чутливість, спостережливість;

• Формувати естетичні почуття, активізувати ініціативу учнів, виховувати дружбу в учнівському колективі.

Обладнання: інформаційні матеріали із зразками сокальської кераміки, вишивки та писанки;
Музичний ряд:
Матеріали та інструменти: гуаш, акварель, клей, кольоровий папір, матеріал для штампування (картопля), пензлик, ножиці…

СЦЕНАРІЙ ГРИ

Ведучі

Народне мистецтво наймогутніше, найхарактерніше,

воно створене генієм усього народу за довгі віки існування нації.

                                                                                                                                                                                                                                                                                      Іван Гончар

Щоб збагнути щось нове, необхідно повернутись до витоків.

                                                                                                                    Поль Гоген

Українське народне декоративне мистецтво – унікальне явище національної культури. Воно завжди правдиво показувало світові життя нації, її духовне багатство, рівень культури, творчі сили і здібності…

З кожним днем ми все більше повертаємось до витоків та досвіду поколінь нашого працелюбного народу, до тієї спадщини, яку залишили нам наші предки – до народної творчості. Тому, що саме в народній творчості відображений складний світ людських почуттів і переживань, відбита любов до рідної землі, духовні запити, прагнення та мрії людини про краще майбутнє.

У різні історичні епохи народне декоративне мистецтво зазнавало змін. Однак  завжди його визначальними рисами залишалися колективний характер творчості, спадковість багатовікових традицій. Постійно діяв метод навчання: вчитись працювати, як усі майстри, але при цьому зробити вироби краще від інших. Ручний характер праці давав змогу імпровізувати, творити неповторне, мати «свою руку», «власний почерк». Але, що б нового не творила кожна людина, вона завжди залишалась у межах художніх традицій того осередку, де працювала, власного бачення краси і вміння її створювати.(слайд)

Багата та щедра талантами українська земля, не обминув цей дар і Сокальщину.

 Прекрасні народні вироби свідчать про художній смак і обдарованість населення нашого району. Це - мальована кераміка Василя Шостопальця, сокальська вишивка – чорними нитками, декоративний розпис Ольги Мулінської, писанки з квітковим орнаментом тощо.  (слайд)

Творчість майстрів Сокальщини є окремою віткою в багатому і різновидному народному мистецтві західних земель України. Міцні традиції, оригінальність художнього вислову ставлять вироби Побужжя в ряд найцінніших культурних надбань українського народу.

Для проведення гри при допомозі вчителя створюються 3 групи – учасників:

• КЕРАМІКА (5 учнів)
• ВИШИВКА (5 учнів)
• ПИСАНКА ( 5 учнів)

            Інші учні класу жеребкуванням , розподіляються на групи -вболівальники (учні почергово витягують картки із знаками-символами, і займають відповідно карткам місця біля своїх груп).

            Змагання проводиться між групами - учасницями гри.

Учитель. Вітаю всіх учасників мистецького шоу-гри, наших гостей і шанованих членів журі. Сьогодні на свято були запрошені мистецтвознавці, митці, художники, народні майстри вишивки, кераміки, писанкарства, вишивальниці, гончарі, писанкарі. Які розкажуть нам про традиції і звичаї рідного краю і проведуть з нами майстер – клас ( від кожної групи по 1 учаснику – майстер клас для глядачів-вболівальників)                 

 -  Представлення груп (назва, емблема і девіз груп).

            -  А тепер я хочу представити членів нашого журі.

    Представлення журі.

            - Бажаємо групам майстрів успіху. Будьте уважними та умілими

І гра  Презентація творчих груп

Домашнє завдання:  підготувати представлення групи у віршованій формі

• Представлення творчої групи ВИШИВКА (слайд)

Засяяло сонце край Бугу над містом,                 Розливши проміння в садовім суцвітті, - Сокаль усміхнувся у квітах барвистих, Як парубок юний в своїм повнолітті. На ньому сорочка у чорних узорах, Що вишила чорним по білому доля,  Як символ гіркого народного горя,  Як пам'ять, що довго нас гнула неволя. (В. Сірко. Коханий Сокаль)

Сокальська вишивка…..У ній І горе, й щастя поєднались. В її чудовій простоті – Народний біль, народні справи. Тут чорним вишито журбу, Червоним вкраплено жагу і кров, А жовтим – ту розлуку й боротьбу, Яка вселяє у серця любов. Сокаль сьогодні пишно розцвіта, І все ж історію він добре пам’ятає. Сорочка вишита, колосся і життя – Ніхто цього повік не розєднає. (К. Фабіровська)

• Представлення команди КЕРАМІКА(слайд)

  ...................................................................................................................................................

• Представлення команди ПИСАНКА(слайд)

Виводять діти дивним писачком по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках із цибулиним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі – і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній. То вже вона, як дивовижний світ, то вже дзвенить, як згусток сонця, буяють буйно квіти у росі, олені бродять в березневім соці. І стилізовані сплітаються сади у маєві густих обрамлень, мереживом найтоншим мерехтить сокальський рослинний орнамент…

Крутися, писаночко наша, Як крититься уся земля. Схилюся низько з Отче нашим – І сходить сонечко здаля. Красу свою земля являє: І квітку, й писанку, і луг… «Христос воскрес!» - Я привітаюсь, Щоб інший радість Теж відчув. (А. Балан)

ІІ гра    «Мистецтвознавець» (інтелектуальні запитання)

Домашнє завдання: підготувати відповіді на запитання.              

( учасники команд почергово відповідають на запитання, які задає вчитель).

1.      Назвати види декоративно -  прикладного мистецтва?

·         Вишивка

Вишивка – прикрашання одягу та побутових предметів з тканин, на яких вишивається орнамент або зображальний мотив. Розрізняють білу(однокольорову) та багатокольорову. Під руками народних майстринь простий шматок домотканого полотна ставав справжнім витвором мистецтва.

·         Кераміка

Кераміка -  вироби  з  природних глин або сумішей їх з мінеральними домішками, випалені до твердого стану. За технологією виготовлення кераміка поділяється на види: теракота, майоліка, фаянц, порцеляна;

·         Писанка

Писанка – сире яйце, з нанесеним на нього символічним рисунком і зафарбоване в три-чотири кольри. В залежності від способу виготовлення писанки бувають: -  

-          крашанки (фарбовані яйця в один колір);

-          дряпанки (нанесення малюнка гострим предметом  на тло пофарбоване в один колір);

-          мальованка (яйце, розписане фарбами за допомогою пензля);

-          крапанки (накрапування на пофарбоване яйце воску.....)

2.      Історичне походження вишивки (кераміки, писанки)?

·         Вишивка

Один з найдавніших видів декоративно - прикладного  мистецтва, українська вишивка, існує  з  часів  Київської Русі.  Вишивкою прикрашають одяг, рушники, скатертини, наволочки і серветки. Кожна вишивка має свою історію. З покоління в покоління, від матері до дочки надавали перевагу тому чи іншому узору, барвам. Народні майстри старанно  зберігають  свої традиції.

Існує  легенда: в часи , коли на наші села здійснювали численні набіги монголо-татарські орди, які винищували населення, забирали дітей, молодь, чоловіків у неволю, саме Сокальщиною пролягав «Чорний шлях», яким невільників відправляли у рабство. Місцевість часто потерпала і заліковувала рани від таких набігів. І ось жінки, оплакуючи своїх рідних і близьких, на знак трауру, вирішили до девятого покоління вишивати одяг лише чорними нитками. Згодом стали вкраплювати незначну кількість червоного й жовтого кольорів. Життя покращилось, минуле з часам перетворилось в легенду, але традиція вишивати  сорочки    чорними  нитками  дожила  до  наших  днів. Сокальську  сорочку  впізнають  всюди, як  на  Україні, так і далеко за межами краю.

·         Кераміка

З давніх - давен люди навчилися виготовляти необхідні в побуті речі з глини. Пізніше їх обпалюють вогнем і ці вироби служили людям довгий час. Глину називали «святою землицею», а речі виготовлені з глини і обпалені вогнем – керамікою ( «кермос» - по грецьки глина). Пізніше керамічні вироби почали розмальовувати – це мистецтво бере початок від трипільських майстрів, які населяли територію України.

Майстри трипільської кераміки користувалися примітивним ручним гончарним кругом, що давало їм змогу виготовляти тонкостінні вироби урізноманітнених форм. Провідними мотивами розпису трипільської кераміки є спіралі і валюти (вони є безконечними).

Традиція формування виробів на гончарному крузі, оздоблення різноманітними орнаментами, які виконували оберегову функцію, збереглась і поповнилась новими символами і знаками.

Гончарне виробництво на Львівщині теж має свої давні традиції.

Найбільш відомою стала кераміка Сокальщини у ХІХ столітті завдяки виробам  Василя Шостопальця (кахлі,фігурний посуд, збанки, тарілки тощо). Велика збірка виробів майстра  зберігається у фонді Львівського музею етнографії та художнього промислу.

·         Писанка

Писанки в давнину не мали нічого спільного з християнськими обрядами.

З численних міфів довідуємось, що серед слов'ян здавна були поширені різні обряди, зв'язані з яйцем. Вони були своєрідним і цікавим відображенням радості весни і краси природи. Язичеське свято на честь сонця, що пробуджувало світ до життя і прославлялося в хороводах та мистецтві і в цьому народному звичаї - малюванні писанок.

На Сокальщині існувало повір'я, що писанка вийде тоді гарною, коли в хаті нікого не буде і ніхто не наврочить; звідси і намагання лишитися на самоті під час роботи. Готову писанку дівчата дарували в свята парубкам, а ті, в свою чергу, давали дівчатам персні, стьожки, цукерки.

            Мудрі представники старшого покоління кажуть: «У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки».

2.      Назвати особливості сокальської вишивки (кераміки, писанки): техніку виконання, орнаментальні мотиви та кольорове вирішення ?

·         Вишивка

На Сокальщині вишивки виконувалися хрестиком, стеблівкою, позаголковим швом і рідше - плоским гаптом; чорними нитками або з вкрапленням жовтого і червоного. В кінці XIX століття був поширений геометричний орнамент. На початку XX століття все більше виступає рослинний орнамент з мотивами рож, тюльпанів, барвінку. Він компонується у вигляді смуг, галузок з квітами, букетів або віночків з квітів та листків.        

Орнаментальні мотиви, які зустрічаємо на Сокальській одяговій вишивці, взяті з оточуючої природи і предметів побуту, на що вказують і самі назви орнаменту: "ружі", " галузочки з ягідками", "сливочки", "колесо квітів", "дзвіночки", "яблучка", "горішки", "смерічки", "галузочка тюльпана", "виноград", "віконця", "барвінок"...

·         Кераміка

Сокальська кераміка це кахлі, фігурний посуд, збанки, тарілки. Вони   

 характерні простотою орнаменту та виразністю форм. Орнамент виробів Шостопальця можна поділити на три групи :квіти, птахи, розети. Для розпису кахель і посуду він користувався трьома кольорами: жовтим, зеленим і коричневим. Їхня посуда, кахлі – ясні, теплих кольорів. Мотив дається крупним планом, немає перевантаження узором. Ця простота в трактовці орнаменту і є тою характерною го­ловною рисою виробів Василя Шостопальця, яка справляє дуже приємне враження на глядача. Коричневий колір символізує землю, її родючість.

Жовтий колір – врожай та небесні світила.

Зелений – весну, воскресіння природи, багатство рослинного світу.

·         Писанка

Писанки Сокальщини — це писанки з рослинним орнаментом, своєрідним композиційним розміщенням його на площині яйця, специфічним колоритом. Вони мали чорне, інколи червоне тло. Часто на природний колір яйця наносився контурний малюнок червоною фарбою.

За колоритом писанки Сокальщини подібні до вишивок. Основними мотивами Сокальських писанок є "гачковий хрест",  "троячок",  "решітка" ,  "сонечка" ,   "зірки" ,  "дубове листя" ,  "грабельки", " вітрячки" ,      "курячі лапки" ,  "баранячі ріжки" ,  "метелики"…

Геометричний орнамент був завжди дрібних форм. Рослинний більш складніший і більших форм - у вигляді квітів, вазонів з квітами, лапатого листя, які вкривали поверхню писанки.

Ведучі

            Отже, проаналізувавши характерні особливості вишивки, кераміки та писанкарства можемо стверджувати, що кожен вид декоративно – прикладного мистецтва має свою техніку виконання, орнаментальні мотиви та кольорове вирішення.

            - Що є спільного у витворах декоративно-прикладного мистецтва?

           

- Давай запитаємо в наших гостей?

Вироби декоративно-прикладного мистецтва прикрашені орнаментом – обереговим символом.

Орнамент – це декоративна композиція, яка складається з стилізованих (спрощених) елементів, що ритмічно повторюються.

Кожна орнаментальна композиція складається з основних і другорядних елементів. Основні елементи художник виділяє кольором, розміром їх називають мотивом - вони розкривають зміст орнаментальної композиції: рослинний, геометричний, зооморфний, сюжетний..

Кожен вид декоративно – прикладного мистецтва має свою графічну мову. Умовне графічне позначення будь-якого предмета, поняття явища – називається символом. Символи служили оберегами.

            - Які оберегові символи ви знаєте?

СИМВОЛИ СОНЦЯ

Найважливіший  мотив  -  сонце, джерело  світла, тепла  й  життя. Промені  закручені  праворуч, вказують  на  рух  сонця  по  небо­схилу - Восьмираменна  зірка  -  символізує  сонце. Вона  символізує  багатство, радість, добру  долю. Вироби  прикрашені  символами  сонця, ма­ють магічну  силу. Вони  охороняють  власника  від  недуг, злого ока.

БЕЗКОНЕЧНИКИ

            В орнаменті, хоч  скільки  його  розглядай, немає  ні  початку  ні  кінця, як  немає  початку  -  кінця життя на  землі.

ГЕОМЕТРИЧНІ  СИМВОЛИ

  Ромб  -  є  символом  родючості;  квадрат,   поділений  на  частини  з  крапками, означає  засіяний лан. "Сорок - клинців" символ - кожен  трикутник  мав  при­значення  - виконати  одне  бажання. За  часів  християнства "сорок  клинців"  стали  означати  сорок  днів  посту, сорок: мучеників. Інша  група  геометричних  символів  -  це  стилізо­вані  предмети  домашнього  вжитку:  барилка, решета, граблі..

БОГИНЯ - БЕРЕГИНЯ

Найдревніший  символ  Богиня  Берегиня  - жіноча  постать  із піднятими  руками  зображує  велику  матір  усього  живого – словянську богиню життя й родючості.

 РОСЛИННІ СИМВОЛИ

            Одним із них є квітуча рослина у вазоні або дерево «Дерево життя», яке символізує життя. Світове дерево завжди зображується не натурально, а стилізова­но, тобто спрощено, узагальнено. У таких зображеннях обов'язковим є поділ на три яруси та дотримання чіткої симетрії правого і лівого боків.

Нижня частина — коріння, що входить під землю, подається у вигляді трикутника, горщика. Тут містяться змії, риби, водоплавні птахи й тварини, бо низ дерева — не лише підземний світ, а й море, річка, всяка вода. Також нижня частина Світового дерева — це світ підземного бога, володаря підземного вогню та незліченних багатств, втілення уявлень про світ потойбічний, минулі часи.

Середній ярус уособлює землю, реальний світ, світ сьогодення. Тут зображено великих тварин (биків, коней, оленів, ведмедів) та людей.

Верхня частина Світового дерева піднімається у безмежну височінь - до Бога. У верхів'ї селяться птахи, розташовані небесні світила.

Дерево життя - це і дерево роду де кожна квіточка позначає якогось родича, а всі разом - це втілення родоводу певної людини. Найпростіше позначення дерева - стовбур з трьома гілочками: батько, матір, дитина.

- А чи знаєте ви, що «Народний художник України» це найвище звання?

            - Хто з художників відзначений таким званням?

- Катерина Білокур (народне малювання);

- Дмитро Головко (художня кераміка);

- Марія Приймаченко (майстер народного розпису) та інші.

ІІІ гра  «Народний художник»(практична робота)

Композиційне завдання:

            - Створити композицію «Дерево життя»  за орнаментальними мотивами сокальських майстрів, враховуючи техніку виконання (штампування, аплікації – витинанки, розпису).

            Практична робота виконується в групах на форматі А3 (15-20хв.)

Ведучі

            Народне мистецтво возвеличують в віршах та піснях.

Пісня «Писанка», «Сорочка», «Фіалочка», Веснянки, поезія ….

ІV гра   «Художня естафета»

Завдання:

- Намалювати квітку із зав’язаними очима.

            Учасники груп почергово виконують малюнок квітки ( по частинах – стебло, пелюстки, листочки) на дошці, передаючи крейду як естафетну паличку.

V гра «Мистецтвознавець-вболівальник»

Завдання:

- Правильно назвати види декоративно- прикладного мистецтва.

У грі беруть участь групи - вболівальники. Вчитель почергово демонструє твори кожній групі.

            ( Правильна відповідь -1 бал. Бали додаються групам).

VІ гра  «Квіти України»

Завдання:

            - Створити декоративне панно «Квіти України»  ( колективне панно в техніці аплікації або штампування на форматі А1).

            Кожен учень класу, вибираючи техніку аплікації або штампування створює квітку (команди і вболівальники для цього завдання  отримали чотири формати А3)

Ведучі

            Ви щойно доторкнулись до мистецтва. Поринули в його дивовижний світ і пробудивши в собі митця – пірнули у світ народної творчості. І зараз ми пропонуємо вам поспілкуватися із справжньою майстринею – берегинею сокальських традицій вишивальницею Марією Савчин.

Підсумки мистецької шоу-гри

Вчитель висловлює подяку всім учасникам.

Проводиться нагородження переможців