Google у співпраці з МОН і Міністерство цифрової трансформації України запустив онлайн-гру «Interland: безпека дітей в Інтернеті»
Гра доступна на будь-якому пристрої
: bit.ly/3HcyGu3
: bit.ly/3HcyGu3Також в освітньому хабі «Google Знання»: bit.ly/41ADqkW можна знайти більше порад для безпеки дітей в інтернеті.
******************************************************************************************************
ПРО ЩО РОЗКАЖУТЬ ДИТЯЧІ МАЛЮНКИ
Часто малюнки – це віддзеркалення внутрішнього світу малюка.
Попросіть дитину намалювати сім’ю.
Уважно оцінивши малюнок, Ви зможете зрозуміти те, що дитина не завжди вміє і може розповісти дорослим.
Те, що для малюка важливо, він малює великим. Незначиме - маленьким. У правій частині малюнку дитина частіше зображає того, хто має на неї сильний вплив. Персонаж, який розміщений вище за усіх, на думку дитини, має найбільшу владу у сім’ї. Найбільш близьких людей дитина малює поруч біля себе. Широко розкриті очі свідчать про тривогу, потребу в допомозі. Очі-крапочки означають, що дитина забороняє собі сльози і прохання.
Великий, заштрихований рот - ознака агресії, небезпеки. Якщо рот відсутній або у вигляді крапки - відсутність права висловити власну думку і впливати на інших. Відсутні чи недомальовані руки свідчать про труднощі у взаємодії з оточуючим світом і у спілкуванні. Якщо стопи намальовані у профіль - це ознака стійкості, впевненості в собі. Багато затемнених, чи, навпаки, прозорих ділянок свідчать про невпевненість дитини в собі. Найбільш розумним у сім’ї дитина вважає того, кому намалювала найбільшу голову. 
Найважливіше при інтерпретації малюнку - загальне враження від нього. Для того, щоб отримати об’єктивну картину стану юного художника - слід порівнювати кілька малюнків, зроблених впродовж місяця-двох.
***********************************************************************************
НЕ ВЧІТЬ ДИТИНУ МАЛЮВАТИ! 10 АРГУМЕНТІВ ВІД АРТ-ТЕРАПЕВТА, ЧОМУ ДИТИНУ ДО 8 РОКІВ НЕ ВАРТО ВЧИТИ МАЛЮВАТИ
Цікава стаття арт-терапевта Вікторії Назаревич про те, яке значення має дитячий малюнок для гармонійного розвитку особистості.“У становленні людини важливою частиною процесів розвитку особистості є розуміння образів, символів і форм, які створюються нашою психікою для гармонізації. Те, що дитину починають вчити малювати, – це найбільша помилка. Ми закриваємо дитині шлях до самопізнання і саморозуміння. Адже через свій малюнок набагато легше зрозуміти і пізнати себе, що апріорі стає неможливим, коли з самого дитинства нас вчать придивлятися до інших.
Звичайно, багато хто скаже, як же дитина повинна бачити речі правильної форми і в правильних кольорах. Поняття “правильно” саме по собі абстрактне. Адже небо не завжди блакитне, а сонце далеко не жовте. Якщо уважно придивитися, то ви і самі побачите в небі понад 30 відтінків різних кольорів. Але ваша дитина може цього не побачити, якщо з самого дитинства не давати їй вибору побачити самій те, що хоче побачити вона сама. Отже, я як психолог майже з 16-річним стажем роботи, можу сміливо стверджувати: “вчити малювати не можна !!!” А якщо вчити професійно, то в художніх школах і після 8 років.
Наведу ряд аргументів, чому вчити малювати дитини до 8 років шкідливо:
- Колір і форма, лінії на аркуші паперу є способом самовираження дитини, і як тільки матуся починає коментувати, що сонечко має бути круглим, дивлячись на квадратне сонечко дитини, вона тут же знайде інший спосіб самовираження, і це будуть капризи, крики і т.д .
- У період дошкільного віку, коли у дитини проходить дуже тонкий і важливий етап дорослішання – соціалізація, малюнок дасть вам зрозуміти можливі труднощі і переживання з цього приводу. Але тільки якщо ви не забороняли малювати дитині те, що вона хоче. Наприклад: одна мама, у якої дитина дуже агресивна до інших, пишається тим, що завжди забороняла малювати війну і бійки. Так ось дитина і принесла все, що мога залишити на аркуші паперу, в реальні соціальні відносини зі світом.
- Дитина має право на свій сюрреалізм, тому виправляти малюнки дитини, пробувати робити їх більш красивими або правильними категорично не можна.Якщо дитина звикне до такої позиції, то помилки в дорослому житті теж будете виправляти ви.
- Кожен випадковий малюнок дитини – це позбавлення від негативних станів, емоцій, які вона не змогла висловити, енергії, яку нікуди скинути. Тому, коли батьки починають допомагати з сюжетами, то несвідомо блокують психологічний канал, за допомогою якого дитина може стабілізувати свій психоемоційний стан. Можна допомогти дитині з вибором сюжету тоді, коли вона дуже цього просить, і то тільки чарівної фразою – «Малюй, що хочеться малювати».
- Наступне важливе запитання, яке задають батьки: чим малювати дитині? Адже прекрасно мати 64 красивих фломастера, які дають дуже чітку і тонку і рівну лінію. Але якщо розглядати малювання як форму самодопомоги, то тільки малювання рідкою фарбою, яка легко змішується і дає можливість експериментувати з формою і різним кольором, та ще воскові олівці, дають ефект справжнього терапевтичного простору в малюнку.
- Ніколи не критикуйте і не порівнюйте малюнки дитини з іншими. Через прийняття продукту творчої діяльності вашого малюка ви приймаєте процес його становлення як особистості. Адже логіка дитини така: якщо малюнок поганий, значить і я для мами погана. Тому не бійтеся перехвалити дитину, адже кожен малюнок – це частинка прояву душі вашого маленького дива, його індивідуальності й неповторності.
- Важливо зауважити, що процес малювання для дітей – це спосіб самопізнання, і дуже важливо не втрачати такий важливий психологічний і педагогічний інструмент, як малюнок. Прості запитання до дитини: “Хто намальований на малюнку? Який він? Що він робить? В якому він настрої?” – Дають можливість батькам заглянути в душу дитини і побачити можливі проблеми.
- Світ фантазій і казок, який відбивається на малюнку, розкриває для дитини нові горизонти власної уяви, і це дуже значуща сфера життєдіяльності дитини. Якщо батьки постійно повертають дитину в сувору реальність, це значно зменшує здатність фантазувати у дітей, збіднюється інтелектуальний розвиток особистості, знижуються можливості креативного, образного мислення. Але ж самі подумайте: перед тим, як чомусь з’явитися в реальності, це щось з’являється у когось в фантазії. Не вбивайте в своїй дитині творця!
- Важливо сказати те, що сама дитина починає пишатися собою, коли бачить продукти своєї творчості в малюнках, що є найкращим засобом для психологічної профілактики невротичних розладів особистості, тривог, страхів і низької самооцінки. Я як ви будете пишатися ви своєю дитиною, ні в казці сказати, ні пером описати.
Автор Вікторія Назаревич
*******************************************************************
ПОСПОСТЕРІГАЙТЕ ЯК МАЛЮЄ ВАША ДИТИНА… ЦЕ ВАЖЛИВО ДЛЯ ЇЇ МАЙБУТНЬОГО. МУДРІ ПОРАДИ ВІД ВІКТОРІЇ НАЗАРЕВИЧ
1. Дитина не тримає міцно і надійно, те чим малює.
2. Дитина не бачить межі аркуша, починає маніпуляції за межами паперу.
3. Дитина не здатна калякати більше 20 секунд, їй стає нецікаво.
4. Дитина не дивиться на те, що малює, погляд окремо – процес малювання окремо.
5. Дитина не спостерігає як малюють біля нього близькі люди.
6. Дитина, старанно намагається зафарбувати весь аркуш і не залишає чистого місця і так постійно.
7. Дитина не намагається малювати їжею в тарілці або розмазувати їжу по столу … не виявляє до цього інтересу.
8. Дитина, мовчки і довго малює дрібні деталі більше 7 -10 хвилин.
9. Дитина постійно пробує розграфити аркуш на геометричні фрагменти.
10. Дитина рве або постійно мне аркуш паперу, не проявляючи інтересу до процесу малювання.
11. Дитина з криком і ненавистю викидає матеріали для малювання.
12. Дитина постійно ховає те, що робить, закриваючись навіть від близьких.
13. Дитина може малювати тільки дивлячись в дзеркало на себе і спілкуючись сам з собою.
14. Дитина постійно гризе або їсть аркуш паперу і олівці.
15. Дитина часто закриває очі, коли малює і дивно коментує.
16. Дитина малює так немов б’є аркуш паперу, стукає по ньому, зупиняється тільки тоді, коли з’являється дірка в аркуші.
17. Дитина малює постійно щось, ігноруючи інші види ігрової та предметної діяльності.
18. Дитина малює складні смислові малюнки або портрети не за віком.
19. Дитина постійно малює тільки на тілі, а не аркуші паперу (хоча малювати на собі це норма).
20. Дитина протирає аркуш паперу пальцем до дірки, ігноруючи матеріали для творчості.
21. Дитина не намагається малювати різними кольорами, не реагує на колір.
22. Дитина взагалі не проявляє інтересу до малювання і інших видів ігрової діяльності.
При наявності більше трьох показників зі списку, приведіть і покажіть дитину психологу.
Автор Вікторія Назаревич
**********************************************************
Вiдсутня мотивацiя до навчання. 10 помилок батькiв
Батьки вважають, що дитина готова до навчання в школі, оскільки вона багато знає для свого віку.
Інтелектуальна готовність – це не синонім готовності психологічної, яка визначається рівнем розвитку довільної поведінки, тобто умінням дитини підкорятися певним правилам і робити не те, що їй хочеться, а те, що необхідно. Тут важливо ще з дошкільного віку розвивати у дитини вміння долати себе: привчати дитину робити не лише те, що їй подобається, а й те, що не подобається, але потрібно.
Помилка батьків №2
Дитину рано віддають в школу.
Не можна забувати про біологічне дозрівання (кістковий і зубний біологічний вік). Біологічно незрілу дитину краще в школу не віддавати, оскільки у неї ще не сформована рука. Перевірити, чи сформована рука, можна наступним чином: попросити дитину ставити крапки в клітинки. У нормі дитина проставляє 70 точок за 1 хвилину. Якщо результат нижче, то цілком можливо, що рука ще не закостеніла. Що стосується зубів, до моменту вступу дитини до школи у нього повинні змінитися 4 передніх зуба: 2 внизу і 2 вгорі. Таким чином, біологічна неготовність дитини до школи веде, як правило, до важкої шкільної адаптації (дитина швидко втомлюється і не справляється), а це ймовірність того, що дитина починає тихо ненавидіти школу.
Помилка батьків №3
Дитина не відвідувала дитячий садок.
Відсутність контакту з однолітками веде до відсутності довільної поведінки, коли дитина змушена, щоб грати з іншими, рахуватися з чужою думкою і бажанням, жити в колективі, дотримуватися правил, навіть якщо їй не дуже хочеться.
Напружена ситуація в сім’ї.
Дитина, що звикла до високого негативного емоційного напруження через переживання з приводу своєї сім’ї, як правило, вже просто не реагує на проблеми навчання і відміток – у неї просто не вистачає на це енергії.
Помилка батьків №5
Відсутність чіткої організації життя дитини, недотримання режиму дня, бездоглядність в побуті.
Діти, які відвідують якісь цікаві для них заняття, більш організовані і, як правило, більш мотивовані до навчання, незважаючи на збільшене навантаження.
Помилка батьків №6
Порушення єдності вимог до дитини з боку батьків.
В такій ситуації дитина розгублена і просто не розуміє, чого їй прагнути. У неї не формується власне розуміння цілей навчання.
Неправильні методи виховання.
Придушення особистості, погрози, фізичні покарання або, навпаки, надмірна опіка, звичайно, також руйнують мотивацію дитини як до навчання, так і до життя в цілому.
Завищені вимоги.
Дуже важливо враховувати об’єктивні можливості дитини. Інколи батьки вбачають злий умисел або лінь в небажанні дитини вчитися в той час, як можуть бути об’єктивні причини для таких проявів: соматичне стан, психологічні особливості, особливості розумового розвитку та інше.
Некоректна поведінка.
Деякі батьки просто вбивають мотивацію до навчання через висміювання, некоректні висловлювання, порівняння з іншими дітьми. Вони власноруч заганяють дитину в ситуацію неуспіху, невдачі.
Проектування своїх очікувань на доньку чи сина.
Це, напевне, найпоширеніша помилка батьків, не завжди навіть усвідомлювана. Батьки вірять у те, що діти повинні розділяти інтереси, які були у них в дитинстві, і часом не допускають навіть думки про те, що їх дитині це може бути зовсім не цікаво. Тиск батьків може бути тим сильніше, чим менше їм самим вдалося реалізуватися в цікавлять їх областях.
*************************************************************************
ЯК ДІЗНАТИСЯ НАСТРІЙ І ХАРАКТЕР ЛЮДИНИ ЗА КОЛЬОРОМ ЙОГО ОДЯГУ.
У звичайному житті кожен з нас почасти подібний хамелеон. Правда, ми міняємо колір свого вигляду не під стати навколишнього обстановці, а в залежності від випадку. На відпочинок і свята намагаємося одягнути щось яскраве, світле, а коли немає приводу для радості, вибираємо темні тони.
Звичайно, ми підкоряємося традиціям, прийнятим у суспільстві. Але ж і у них є початок.
Сьогодні ніхто не буде сперечатися, що колір - це один зі способів самовираження. А по колірних перевагам в одязі можна скласти уявлення про людину і її стан. Протягом століть люди використовували властивості, які приписували того чи іншого кольору, у забарвленні певної форми і одягу. За кожним кольором закріпилася певна символіка.
Про що ж можуть розповісти ваші уподобання щодо кольору?
Люди, в гардеробі у яких найбільше речей світло-блакитних тонів - як правило - творчі особистості, вони чутливі, вразливі і мріють жити в атмосфері умиротворення. Такі натури намагаються уникати конфліктів і мирно з усіма вживатися.
Сильні, розумні і незалежні люди з розвиненим почуттям відповідальності найчастіше надягають одяг темно-синіх тонів. До речі, якщо ви хочете розвинути в собі які-небудь якості, кольоротерапевти радять одягати одяг потрібних відтінків. Колір змінює психо-емоційний стан людини.
Хочете стати активніше і товариські - Виберіть жовтий. Ті, хто не боїться кидати виклик життю, любить цей колір. Такі люди прагнуть до лідерства і ведуть активний спосіб життя.
Нейтралізувати жовтий колір може фіолетовий - це забарвлення людей вразливих і милосердних.
Оранжевий колір говорить про цілеспрямованість, нетерплячості і величезному запасі енергії. Для занять спортом краще вдягати помаранчеве або червоне.
Червоний видає фігуру амбітну, імпульсивну і легко збудливу. Червоний носять сміливці з лідерськими якостями.
Якщо ж ви все частіше почали купувати обновки зеленого кольору - це свідчення того, що ви чутливі й обережні - віддаєте перевагу спостерігати, а не діяти.
Білий цікавить тих, хто прагне подобатися і бажає чарувати. Це колір миролюбних натур, що прагнуть до порозуміння з оточуючими. Але якщо білого в гардеробі у людини занадто багато - це знак, що розвивається почуття переваги.
Чорний колір - знак суперечливих натур. Якщо ви час від часу надягаєте одяг чорного кольору - ваш вибір говорить про те, що ви прагнете дисциплінувати себе і створити імідж авторитетної людини. До речі, помітила, якщо весь час обходитися чорним і сірим - настрій - хочеш не хочеш - падає.
Чи правда це? - Відповідь можна знайти лише експериментально. Будуть відкриття - пишіть!
Немає коментарів:
Дописати коментар