Художня культура України від найдавніших часів до ХІVст.
Візантійський стиль (переглянути)
Церковна музика: Візантійський розспів (переглянути)
Чоловічий хор (переглянути)
«Літургійний спів має особливий характер і стиль, який випливає його основного призначення - бути виразником краси літургійного дійства, молитви церковної спільноти. Співець здійснює важливе: він разом зі священиком є провідником молитви спільноти, зібраної на богослужінні. У рамках майстер-класу учасники ознайомляться з базовими практичними правилами літургійного співу, які допоможуть співцеві краще відкрити для себе духовну глибину літургійних мелодій та поєднаних із ними слів молитви».Сім чудес України (переглянути)
Фільм "СОФІЯ КИЇВСЬКА" (переглянути)
Пересопське євангеліє (переглянути)
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Собор Бориса й Гліба (Чернігів) або Борисоглібський собор
- відома пам'ятка архітектури міста Чернігова ХІІст.
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ
Успенський кафедральний собор.
Кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимирі-Волинському — православний (УПЦ МП) храм у місті Володимир-Волинський Волинської області, кафедральний собор Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП. Храм є пам'яткою сакральної архітектури XII століття. Храм збудований за часів волинського князя Мстислава II Ізяславича у 1160 році.
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ
Спасо-Преображенський (Спаський) собор у Чернігові — одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятник давньоруського зодчества. 1035 Мстислав Володимирович починає будівництво Спасо-Преображенського собору, який за своїми технічними та архітектурними харктеристиками був дуже схожий на Богородичну Десятинну церкву в Києві.
ІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ
ТИПИ БОГОРОДИЧНИХ ІКОН
На Русі Богородицю вшановували особливо. Одна з перших церков в Києві — Десятинна, побудована ще при князеві Володимирі, була присвячена Богородиці (святу Успіння). У XII столітті князь Андрій Боголюбський навіть ввів в церковний календар нове свято — Покров Пресвятої Богородиці, офіційно позначивши тим самим ідею заступництва Божої Матері Русі. Ікона на Русі була і образом, до якого зверталися з молитвою, і книгою, за допомогою якої навчалися основ віри, і святинею, і головним багатством, яке передавали в спадок з покоління в покоління.
Різноманітність Богородичних ікон перевершує нашу уяву. Фахівці вважають, що їх є до семисот.
На більшості образів Божої Матері Вона зображена з Дитятком. Їхні стосунки, представлені на іконах, можна розділити за трьома християнськими чеснотами: віра, надія, любов – і так запам’ятати типи іконографії.
Віра – Оранта (грец. „та, що молиться”).
Богородиця (Оранта) мозаїка апсиди Собору Софії Київської
Віра – іконографія, що отримала назву Знамення, або Оранта (грец. „та, що молиться”). Богородиця представлена з піднятими до неба руками, на Її грудях – медальйон (або сфера) із зображенням Спаса Еммануїла.Ікона “Богородиця Велика Панагія” або “Знамення” Аліпій (?)
Ікона “Богородиця “ з Луцька (Волинська) (Одигітрія)
Ікона Вишгородська або Володимирівська Богоматір (Замилування або Єлеус)
http://amvon.info/chomu-tak-bagato-ikon-bogoroditsi
Немає коментарів:
Дописати коментар