НАУКОВА РОБОТА
Автор: Мачевська Христина Іванівна, учениця 11-Б класу ЗЗСО Сокальського ліцею №1 імені Олега Романіва; село Тартаків, Сокальський район, Львівська область (2020 р.).
Науковий керівник: Владичко Ольга Петрівна, учитель-методист мистецтва ЗЗСО Сокальського ліцею №1 імені Олега Романіва.
ІІ місце в області
РЕВІТАЛІЗАЦІЯ
АРХІТЕКТУРНОЇ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ ХІХ СТ. ПАЛАЦОВО-ПАРКОВОГО КОМПЛЕКСУ
ЛЯНЦКОРОНСЬКИХ-УРБАНСЬКИХ У СЕЛІ
ТАРТАКІВ
Ревіталізація
архітектурної пам’ятки ХІХ ст. відбувалася за участі БФ «Спадщина.UA», БФ «Софос» та Українського
культурного фонду. Протягом 27 липня-3 серпня 2019 року 50 волонтерів з різних
міст України впорядковували палацово-парковий комплекс Лянцкоронських-Урбанських в рамках першого в Україні волонтерського
табору-резиденції «Тартаків&Тартак».
Успішний приклад ревіталізації
палацово-паркового комплексу Лянцкоронських-Урбанський довів, що при співпраці
громадських організацій, місцевої громади, благодійних фондів, представників
державної влади й спонсорів відновлення пам’ятки можливе. При об’єднані цих
чинників відбувається неймовірне – перевтілення руїни в туристичний центр.
РОЗДІЛ 3
ПРОЦЕС ВІДНОВЛЕННЯ ПАЛАЦОВО-ПАРКОВОГО КОМПЛЕКСУ В ТАРТАКОВІ
3.1. Тартаківський прецедент
Термін
«ревіталізація» має давнє латинське походження, що означає повернути до життя,
однак спершу його використовували в медичній галузі. У сучасному світі
використовують різні методи збереження й відновлення архітектурних пам’яток,
але ревіталізація – один з
найефективніших та найперспективніших методів.
Палац
Лянцкоронських - Урбанських – пам’ятка архітектури національного значення ХІХ
ст., споруджений на місці замку ХVІІ
ст., що зараз перебуває в аварійному стані та пам’ятка садово-паркового
мистецтва місцевого значення – парк ХVІІІ
ст.
З
метою розв’язання проблем збереження пам’ятки, її актуалізації та сучасного
використання, було започатковано процес її ревіталізації, що передбачає
впорядкування території в об’ємі, що не перебільшує волонтерські спроможності,
та впровадження методів актуалізації об’єкта культурної спадщини. В сукупності
реалізація цих напрямків дає можливість відчинити об’єкт для відвідувачів та
забезпечити його соціокультурне функціонування [3, с.108].
«Спадщина.UA» – благодійний фонд, створений на основі Громадської організації
«Україна-Європа-Світ» та Ініціативної групи з відродження Поморянського замку.
Цей фонд має на меті докласти максимум зусиль задля відродження архітектурних
пам’яток України. Ганна Гаврилів – фундаторка БФ «Спадщина.UA», учасниця Ініціативної
групи з відродження Поморянського замку, співорганізаторка проекту «Тартаків
& Тартак».
«Софос» – це благодійний фонд, створений з метою відновлення культурної спадщини України; це команда волонтерів, які вже більше 10 років працюють над одним спільним завданням: збереження культурного багатства української землі. Аби реалізувати це, вони організовують чимало волонтерських та екологічних акцій на чолі з Юрієм Воронецьким – засновником БФ «Софос».
3.2. Етапи
реалізації проекту
«Тартаків
& Тартак» (Тартаківський
прецедент) – волонтерський ревіталізаційний освітньо-культурний
табір-резиденція, що відбувався в селі Тартаків протягом восьми днів, з 27
липня по 3 серпня. Табір реалізували у 2019 році БФ «Софос» та БФ «Спадщина.UA» за підтримки Українського культурного фонду та
лідера гурту «Тартак» Олександра Положинського, який став ведучим табору (Додаток
Ш).
Голова благодійного фонду «Софос» та
керівник табору-резиденції
«Тартаків & Тартак» Юрій Воронецький розповів, що «цей проект – це
партнерство двох фондів, які працюють у сфері культурної спадщини як один фонд
і, як ініціатори і організатори, отримали грант від Українського культурного
фонду. Фахівці-волонтери вирішили створити благодійний фонд, який би займався
системно і цілеспрямовано питаннями культурної спадщини замків, палаців, садиб,
однак тільки об’єктами, які знаходяться у державній власності і не
займатиметься культовими спорудами. Вважаємо, що ними мають займатися
безпосередньо ті конфесії, які проводять там свою діяльність. В Україні 73
відсотки об’єктів культурної спадщини знаходяться поза межами великих міст, які
потребують порятунку, бо є у напівзруйнованому стані. Багато з них, а деякі
просто шедеври архітектури, знаходяться у віддалених селах, де громади не мають
фінансової можливості відновити їх. І ми вирішили подбати про них» [6, с. ].
Варто зазначити,
що в Україні вперше проходив такого масштабу табір. Учасниками проекту були
волонтери з Вінницької, Тернопільської, Івано-Франківської, Харківської,
Київської, Одеської, Львівської, Кіровоградської, Волинської та Рівненської
областей. Сфери діяльності цих людей різні: були присутні архітектори,
реставратори, будівельники, музеєзнавці, історики, культурні менеджери,
ландшафтні дизайнери, флористи, логісти й економісти. Загалом табір налічував
50 волонтерів, які об’єдналися, щоб відновити Тартаківський палац .
Учасникам вдалося поєднувати дві важливі
справи: впорядкування палацу і території навколо з тренінгами та дискусія про
подальшу долю цього архітектурного об’єкту. Щоденний розклад занять табірників
ділився на дві частини: спочатку працювали фізично, а потім обговорювали ідеї
щодо палацово-паркового комплексу (Додаток Щ. 1-4) .
Сільські мешканці теж долучилися до робіт
з відновленням загального стану палацу. Щодня працювало близько 150 людей,
включаючи 38 дітлахів, які також допомагали волонтерам. Після закінчення табору
вони отримали грамоти-подяки й солодощі, а взамін пообіцяли волонтерам, що будуть
підтримувати чистоту й порядок у парку. Сільські господині передавали харчі для
польової кухні табору. До учасників проекту долучились й працівники Сокальської
РДА, а сільський голова Тартаківської сільської ради надавав волонтерам усі
потрібні предмети праці. Сільська громада вже після від’їзду табору самостійно
розчистила алею, що веде від головного входу в парк до палацу. За кошти
сільської ради встановлено освітлення парку.
Результати табору-резиденції вражають:
вдалося віднайти і розчистити рондо перед палацом, що вкривалося під
20-сантиметровим шаром землі (Додаток Щ. 2); повністю прибрано 5 приміщень
палацу від побутового та будівельного сміття, що дало змогу відкрити доступ цих
приміщень для туристів; розчищено внутрішнє подвір’я; виявлено старий фонтан,
що знаходиться біля палацу; зрізано небезпечні дерева, які руйнували мури
довкола палацу й парку; віднайдено декоративні елементи інтер’єру (кахель
печей, уламки плитки, гіпсова ліпнина, елементи покрівлі, старий ключ);
встановили інформаційні панелі в одному з приміщень палацу; розроблено
екскурсійний маршрут на Тартаків.
2 серпня 2019 року у стінах Тартаківського
палацу відбувся промотур, де організаторами й учасниками табору було підведено
підсумки їхньої восьмиденної діяльності в Тартакові. Вони поділилися враженнями
від перебування в таборі, подякували усім, хто долучився до цього, розповіли
подальший план процесу ревіталізації палацу Лянцкоронських – Урбанських.
20 жовтня на фестивалі Тартаків ETHNO відбувся показ колекції львівської етно-дизайнерки
Тетяни Знак (Додаток Ю. 1). Віра Чипурко
презентувала експозицію автентичних сорочок: до колекції входять
сокальські, тернопільські, гуцульські, київські, вишневецькі, буковинські
костюми (Додаток Ю. 2). Відбулася виставка авторської ляльки Оксани
Смереки-Малик під назвою «Образ і слово» (Додаток Ю.3).
Важлива подія відбулася наприкінці вересня
2019 року – 11 львівських художників приїхали в Тартаків на пленер «Мистецький
Тартак»». Усі вони малювали палац, використовуючи різні техніки малювання (Додаток
Я). Від 7 по 30 листопада відбувався благодійний онлайн аукціон «Мистецький
Тартак», де продавали ці шедеври. 11 художників виконали 21 картину, які
експонували протягом листопала у львівській кав’ярні-галереї «Штука». Кошти від
проданих картин будуть залучені на відновлення в’їзної брами Яна Станкевича.
Відомо, що вдалося зібрати більше 50 тис грн.
Головний
результат волонтерського проекту – імпульс залучення громади до ревіталізації
об’єкта культурної спадщини. Завдяки фахівцям БФ «Спадщина.UA/Heritage.UA» та
місцевій громаді, занедбана пам’ятка перетворилась на цікавий туристичний
об’єкт, що пропонує набір різноманітних активностей для відвідувачів: екскурсії
територією палацу та парку, благодійні ярмарки, дозвілля для дітей, тематичні
гостини до панів Урбанських, виставки місцевих митців, частування зі
смаколиками, фотозони, збут продуктів локального виробництва, музичні концерти.
Як результат – на туристичній мапі України з’явився ще один об’єкт відвідування
з набором супутніх послуг [3,
с.109].
Варто відзначити, що навідуються до палацу
не лише жителі Сокальського району. До прикладу, у Тартаків завітали гості зі
Львова, Луцька, Києва, Дніпра.
Немає коментарів:
Дописати коментар