Палац Потоцьких (Урбанських)

  

НАУКОВА РОБОТА

Автор: Кучинська Софія Вікторівна, учениця 11-Б класу (2016р.)                                                Сокальської гімназії імені Олега Романіва,                                                                               слухач Сокальської МАН учнівської молоді

Науковий керівник: Владичко Ольга Петрівна,
            вчитель мистецтвознавства Сокальської МАН учнівської молоді

І місце в області

АРХІТЕКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЛАЦУ ПОТОЦЬКИХ (Урбанських) села Тартаків

РОЗДІЛ 3 

АРХІТЕКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ БУДІВЛІ ПАЛАЦУ ПОТОЦЬКИХ (УРБАНСЬКИХ) С. ТАРТАКІВ

 

3.1. Фасад будівлі палацу Потоцьких (Урбанських) в стилі французького необароко

Необароко (від грец. Neos - "новий"; бароко) - один із неостилів, що склався в європейському мистецтві 19 ст. Його ще називають стилем історизму так як він відображає характерні ознаки художніх стилів минулих епох: візантійського, романського, готичного, ренесансу та бароко.

Різні барокові європейські центри (віденські, французькі) мали вплив на архітектуру України 19 ст. Саме французькі архітектори відроджують родинні палаци Потоцьких на західноукраїнських землях.

У 1896 р. на підвалинах оборонного замку Потоцьких XVII ст. було зведено палац у стилі французького необароко — двоповерховий, із цегли, з ризалітом, балконом, пілястрами, контрфорсами [13] (Додаток Д).

Палац Потоцьких (Урбанських) складається з двох поверхів та підклету (підвалини) який зберігся, ще з часів Казимира Потоцького. Стіна  першого поверху будівлі оброблена рустами . В нашому випадку рустування дощате, французьке — стіна декорована безперервними горизонтальними гладкими лініями.

Другий поверх із цегли, яка ще і сьогодні вражає нас насиченим кольором та міцністю. Підкліт — нижній, цокольний поверх у будівлі; зазвичай має службове або господарське призначення (Додаток Ж).

Кожна частина відокремлена одна від одної карнизом. Карниз – виступаюча уперед частина стіни, призначена для захисту стін від дощу.   Карнизи палацу під дахом прикрашені декоративною смугою з орнаментом – фризом . Фриз (синоніми — пошивка, різьблянка; фр.  frise від лат.  phrygium — прикраса). Назва архітектурного елемента походить від стародавнього міста Фригія. В античній архітектурі фриз також називали зофором [15](Додаток З.1).

Карнизи та балкони підтримують  кронштейни - підпори, які прикріплені до стіни та служить  для підтримки виступаючої частини балкона та вінчаючого карниза. Консолі (масивні кронштейни) на балконі оформлені декоративними волютами та листям аканту (Додаток З.2).

Модульон -  архітектурна деталь ордерної архітектури (кронштейн), яка підтримує виносну частину вінчаючого карниза. Масивні модульони на башті оздоблені  ліпним листям аканту (Додаток І.2, Ї.2).

Яскравою окрасою фасаду палацу Потоцьких (Урбанських)  є ризаліт, тобто центральна частина будівлі виступає за основну лінію фасаду та пожвавлює її  (Додаток І.1).

На ризаліті будівлі ритмічно розміщено чотири пілястри. Пілястра (фр. pilastre) — плаский виступ у стіні будівлі [15]. Плоскі прямокутні виступи зі стіни мають вигляд іонічної  колони, капітель якої оздоблена  волютами.

Внутрішні пілястри в палаці прикрашені лініями різної довжини, що вироблені рустикою – рельєфним муруванням або облицюванням рустом, тобто каменем з грубо обтесаною лицьовою поверхнею (Додаток І.2).

 Мансардовий дах (який після пожежі зберігся тільки на башті) з овальним вікном – люкарнею опирається на невисокий, простої форми аттик (стіна над карнизом). Дах отримав свою назву на честь французького архітектора Анрі Мансара.

Круглі вікна являються однією з найбільш характерних ознак епохи бароко. Люкарна (фр. lucarne, від лат. lux «світло») — вид слухового вікна (переважно овальної або круглої форми)  на мансардному даху[15]. Вікно-люкарна  прикрашає триповерхову башту, яка знаходиться з правої сторони палацу та аттик з лівої (Додаток Ї).

Балкони на фасаді відображали статус будинку і його господаря. Їх влаштовували над парадними дверима щоб спостерігати за полюванням і милуватися парком.

На  фасаді палацу ми бачимо балкон (виступаюча площадка) оздоблений балюстрадою, який підтримують два масивні кронштейни.  З лівої частини будівлі є виступ, який підтримують консолі оздоблені волютами та листям аканту.

Балюстрада —  наскрізна огорожа балкону сформована з ряду прямокутних стовпчиків-пілястр, які оздоблені вертикальними рустами. На світлинах ми бачимо інтер’єр палацу до пожежі: масивні дерев’яні сходи в стилі бароко, квадратні стійки перил та балясини прикрашенні  різьбленням (Додаток Ї.1, Е, Є).

Досить велично виглядає портал будівлі, тобто архітектурно оформлений вхід до монументальної споруди. Пілястри на порталі, які покриті рустом підкреслюють могутність (Додаток Й).

Вікно над вхідними дверима у вигляді «віяла», дає можливість розташувати декоративні деталі. Віно прикрашене декоративною кованою решіткою, яка є характерною ознакою стилю бароко.

Складної ступінчастої конфігурації будівля розташована в великому парку. Тартаківський парк – площа 3 га, пам’ятка природи місцевого значення. Заснований в 2 пол. 18 ст. в маєтку панів Потоцьких [12].

 

3.2. Декоративна ліпнина на фасаді та в інтер’єрі палацу

В оздобленні фасаду, так і інтер’єру палацу Потоцьких (Урбанських) використано декоративну ліпнину.

 Ліпнина - архітектурні деталі, прикраси та скульптурні вироби (фігурні, орнаментальні), якими  прикрашають фасади й інтер’єри споруд [15]. Декоративні деталі, що виступали з площини стіни, робили з гіпсу і фарбували білою фарбою

Головний центральний вхід, дверні та віконні прорізи декоровані ліпниною. По осі головного входу над дверима ІІ поверху знаходиться картуш з орнаментально оформленим гербом, який прикрашає парадний вхід до палацу (Додаток К.1).

Картуш (фр. cartouche, італ. — згорток) — скульптурна (ліпна) або графічна прикраса у вигляді декоративно обрамленого щита чи напів розгорнутого згортка, на яких вміщують написи, герби, емблеми тощо. Поширився в XVI—XVIII ст. [8].

  Надзвичайно пишно і багато прикрашена  триповерхова башта: маскарони – скульптурні деталі у вигляді маски обрамлені декоративним орнаментом, лавровий вінок перевитий стрічкою(Додаток К.2). В складних  обрисів куполі башти розташоване кругле вікно – люкарна з елітним обрамленням.

Маскарон (або Маска) (фр. mascaron, італ. mascherone) — вид скульптурної прикраси (барельєф або горельєф) у формі голови людини, тварини чи фантастичної істоти [ 15].

Маскарони захищали будівлю від злих духів і одночасно прикрашали фасади палаців.

Для оздоблення будівлі та інтер’єру в багатьох випадках використано ліпнину листя аканту (Додоток З.2, Н). Акант (аканф), або ведмежа лапа — це стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту, що вживалося у різноманітних орнаментальних композиціях. В античній Греції зображали аканти з вузькими гострими лопатями, у Римі — ввігнутими у перетині, м'якими й тупими, що давали багату світлотінь (Acanthus  mollis — ведмежа  лапа). У європейському середньовіччі акант асоціювався з терновим вінцем — символом страждань Христа і символізував життя, біль та співчуття до ближнього, внаслідок чого відзначався динамічністю побудови й натуралістичністю зображення. Широко застосовувався також в архітектурі  ренесансу, бароко і класицизму, де теж мав характерні ознаки [16]. Акант на даній архітектурній споруді символізує вічне життя і безсмертя душі.

Велична зала палацу прикрашена ліпниною у вигляді круглої розети з рослинним орнаментом – квітами лотоса, які прикріплені до стіни і символізують  джерело життя, творчої наснаги. Лотос уособлює непорочність, досконалість, витонченість і прагнення до духовної чистоти з давніх часів. Ознаку символу самовдосконалення підтверджує і форма всіх складових цієї квітки. Форма його листя, пелюсток і навіть серцевини прагнуть до круглої, тобто до досконалої форми. Приказка говорить: «Квіти лотоса — корабель, на якому потопаючий серед океану життя може знайти свій порятунок» [16](Додаток М).

У штукатурній роботі майстри палацу для декорації стін використовували розети, волюти,  листя пальмети , що надзвичайно прикрашає і розвіює надмірну строгість. Пальмета  — живописний або скульптурний орнаментальний елемент у вигляді пучків вузьких листків, яких нараховується непарна кількість і вони розташовані симетрично, доповнюючись внизу волютами [16]. Пальмета є символом миру, життя і руху вперед. (Додаток М). 

Фестони – це один з видів декоративної ліпнини (гірлянди з лавра перевиті стрічками) використовуються для оздоблення фасадів та інтер’єрів. А самі лаврові вінки символізують перемогу та пошану. Фестони у вигляді в’язки роз прикрашають напівкруглі арки в великій залі палацу. Фронтони з плавним вигином «лебедині шиї» були характерні для 18-го століття (Додаток Л, К.2).

Зі світлини ми бачимо декоративні способи оздоблення інтер’єрів аркатурою – стрічка глухих арок, які спираються на рустовані колони. Верх колони-пілястри завершується багатим орнаментом: листя, волюти, раковина   (Додаток М).

Налічники, сандрики, замковий камінь – елементи в архітектурі бароко, які обрамляють вікна та двері. У вершинах склепіння та арок першого поверху та на порталі палацу розміщений  замковий камінь – клиноподібний елемент кладки, який  виступає з площини арки, виділяється розмірами, має орнаментальну обробку «коада» (Додаток Ж, І.1, Й).

Вікна башти та другого поверху палацу прикрашають сандрики (Дивитись І.2,Ї.1, Л, Н). Сандрик (прямий та лучковий) — невеликий карниз  над вікном чи дверима, на якому розміщено ліпні композиції у вигляді герба або маскаронів. Завдяки пілястрам на які опирається сандрик вікно здається високим.  На світлині ми бачимо повторення декоративної форми по вертикалі. Майстри цього часу хотіли  домогтися єдності (Додаток Н).